Багато християнських авторів пишуть про виховання дітей, але в сучасному медійному просторі дуже мало інформації про те, як створити сім'ю, як розпізнати «свою» людину, розібратися у численних емоціях і почуттях, відрізнити любов від закоханості, пристрасті, дружби, симпатії, прихильності, залежності.
Крім того, віруючу людину не може не хвилювати питання – як дізнатися, що конкретна людина послана Богом саме для шлюбу? Спробуємо визначити основні ознаки, за якими можна розпізнати «почерк» Божого Провидіння у стосунках чоловіка і жінки, і визначити, чи буде шлюб по-справжньому міцним.
1. Простота і ясність у відносинах.
Коли Бог присутній у відносинах і благословляє їх, ці відносини несуть на собі печатку простоти і ясності, не вимагаючи неймовірних зусиль волі, а також надмірного мудрування. Справжня любов збільшує в тому, хто любить, внутрішню силу і одночасно легкість, створюючи відчуття «польоту» над життям. Любляча душа спрямовується до чистоти і святості. Сумніви зникають самі собою, а необхідність зберігати цнотливість до шлюбу починає сприйматися не як сувора заборона, а як благодать.
2. Переважання любові до Бога над любов'ю до людини.
У разі справжніх почуттів любов до Бога переважає над любов'ю до людини – молитва і бажання виконувати волю Небесного Отця не «відкидаються» на задній план життя, а, навпаки, стають дуже важливими і необхідними, оскільки ті, хто люблять, відчувають постійне бажання дякувати Богові за даний їм дар.
3. Бажання мати дітей.
Любов, що веде до міцного шлюбу, народжує у обох партнерів – як чоловіка, так і жінки – спільне бажання мати дітей. Це бажання не схоже на занепокоєння про те, що роки йдуть і вже час мати дітей. Скоріше, воно з'являється незалежно від обставин життя (віку, фінансового стану, суспільного статусу) і пов'язано з потребою бачити продовження улюбленої людини в дітях.
4. Здатність розпізнавати знамення Божої Волі.
У житті людей, які по-справжньому люблять, з'являється безліч ознак, що вказують на благословення та присутність Бога – збіг обставин, подій, відповіді у віршах Біблії, в проповідях тощо. Витончена любов'ю душа робиться відкритою для відчування і розуміння Божої волі і починає вбирати в себе різноманітні «сигнали» Святого Духа. Це стосується і сприйняття чоловіком і жінкою один одного – виникає настільки стійкий зв'язок, що він не зникає на відстані, аж до читання думок і вгадування психофізичних відчуттів один одного.
5. Відсутність споживацьких відносин.
Справжня любов двох не заподіює зла іншим – насамперед, звичайно, не руйнує нічию сім'ю. Навпаки, справжнє почуття вчить милосердю і співстражданню до всіх людей навколо. Також, у випадку справжньої любові, а не її егоїстичної подоби, бажання бути разом і «володіти» людиною поступається місцем бажанню зробити його або її по-справжньому щасливим і навіть, якщо буде потрібно, відпустити.
6. Конфіденційність та прийняття партнерами один одного.
Коли відносини дані Богом, в них присутня відвертість, конфіденційність, у них немає страху оголити душу, в тому числі і її темні сторони, але робиться це з почуттям «перемоги над дурістю». Гріхи і «грішки» буквально тонуть у хвилі потужного почуття. Якщо ви можете бути один з одним такі, які ви є, без надмірного прикрашання, ідеалізації себе, і якщо при цьому вас таким приймають – це прекрасна ознака надійності вашого союзу.
7. Фізіологічні прояви Божественної благодаті.
Оскільки любов пронизує всі сфери життя людини, не можна не сказати про прояви Святого Духа на фізіологічному рівні. Зішестя на нас благодаті під час молитви часто супроводжують глибоке дихання, тепло в грудях, посилена ясність зору, бажання пригорнути до себе хрест і буквально «обійняти» Бога. Ці відчуття дуже схожі і на прояви любові чоловіка і жінки. Якщо молоді люди вперше відчули «ловлення вітру» саме в обіймах іншої людини, то їм буде здаватися, що це єдине можливе відчуття ейфорії, і більше немає нічого.
Але якщо хтось до зустрічі людської любові мав досвід благодаті під час молитви, то він буде розуміти, що емоційна радість обіймів людини – це лише маленька частинка безмежної любові Бога. Дуже важливо це відчувати і відрізняти від стану «принади», оскільки не завжди самі фізичні відчуття свідчать про присутність Святого Духа. Пристрасть, особливо кимось заборонена, або гріховна, так само лоскоче сонячне сплетіння і так само підносить над реальністю. Але хто має досвід молитовної благодаті, той побачить різницю між такого роду пристрастю і справжнім почуттям.
Ще однією «фізіологічною проекцією» Святого Духа стає «рідний» запах коханої людини – важливий фактор, теж свого роду «знак від Бога, що вказує на те, що людина «своя».
Перераховані ознаки характеризують стосунки, які можуть призвести до міцного сімейного союзу. Якщо Бог дарує любов такого роду, то її потрібно прийняти, плекати і берегти, поступово зрощуючи в собі ті чесноти, яких, можливо, не вистачає для того, щоб ваша здатність любити здобула повну силу. Але якщо таких відносин у вашому житті немає
Відповідь одна – просити у Бога і шукати, не здаючись!
У широкому сенсі будівництво християнського шлюбу можна порівняти з будівництвом будинку. Зростання довіри до Того, Хто «чоловіком і жінкою створив їх» виступає надійним фундаментом. Не випадково саме слово «довіра» означає «до істини», «перед істиною». У контексті розмови про шлюб слово «довіра» може розумітися як «кохання» – тобто те, що передує любові і одночасно є її підставою. Необхідно постійно зміцнювати цей «довіряючий» фундамент сім'ї – як на тому етапі, коли майбутнє подружжя ще не зустрілися і перебувають у пошуках один одного, так і в період дошлюбних і шлюбних відносин, особливо під час неминучих криз.
Зміцнювати довіру – значить, просити цю благодать у Ісуса Христа, споглядати довіру Марії, якомога частіше слухати свою душу і дякувати за все.
Якщо довіра – це фундамент, то сміливість, рішучість, відкритість новим відносинам і бажання їх розвивати можна назвати своєрідними «дверима». За допомогою цих якостей, хоча б одного з майбутнього подружжя, здійснюється, власне, «вхід» у відносини. Як правило, якийсь рішучий крок відокремлює чоловіка і жінку, які ще чужі один одному, від тих же чоловіка і жінки, з якими трапилася певна трансформація, їх душі вперше відчули привабливу спорідненість, прообраз майбутньої єдності.
Деякі жінки думають, що рішучий крок до душевного зближення повинен зробити чоловік, але роки йдуть, і нічого не змінюється, або тягнуться невизначеності, які не ведуть до створення сімейних відносин, або відносин взагалі ніяких не виникає. Бувають ситуації, коли рішучий крок має право здійснити жінка, і це зовсім не означає «бігати» за чоловіком або «вішатися» на нього. Навпаки, розірвати болісний і безперспективний зв'язок, щоб звільнити у своєму житті місце для справжнього почуття – не менш рішучий вчинок.
Є ще один дуже важливий момент. Деякі люди багато років просять у Бога супутника життя, але не отримують того, про що просять. В подібних випадках часто виявляється внутрішнє небажання серйозних стосунків, навіть якщо чоловік запевняє, що він (вона) із задоволенням створив би сім'ю, але немає з ким... Якщо справа йде так, але при цьому не виникає покликання до монашого життя або священства, то, швидше за все, у глибині душі прохача ховається великий біль і серйозний страх перед сімейним життям. Очевидним завданням стає тут робота з психотерапевтом, або (що набагато важче) самостійне визнання своєї проблеми і звільняюче «переживання» різних її аспектів.
Отже, у нас є фундамент символічного будинку – довіра Небесного Батька, ми зробили рішучий крок, увійшовши на незвідану територію душі іншої людини і, припустимо, отримали відповідне бажання близького спілкування.
Що далі? Потрібні будівельний матеріал і кріплення. Матеріал поступово буде постачати саме життя, створюючи його з проведеного разом часу, різних подій, прийнятих рішень, пережитих почуттів – кожного дня по цеглинці. А кріплення у відносинах – це сила взаємного "притяжіння" конкретної пари, психологічна і фізична. Перелічені на початку ознаки істинної любові, любові від Бога, як раз і визначають ступінь надійності кріплення.
Зміцнивши фундамент, поставивши стіни і впевнившись у тому, що будинок міцний, можна приступати до зведення даху – його аналогом буде таїнство Шлюбу, без якого християнська сім'я неможлива, адже через це таїнство «Ісус Сам дає силу і благодать, щоб життя в шлюбі набувало новий вимір Царства Божого» (Катехизм Католицької Церкви, 1615).
Анвар і Вероніка Бикбулатови
За матеріалами КМЦ
Коментарів: 0
Ваш коментар