Господь Бог і Спаситель наш Ісус Христос установлював Церкву протягом всього свого земного життя. Історія Спасіння показує, що це відбувається поетапно. В етапах встановлення, вершиною є Воскресіння і Зіслання Святого Духа. Наведемо окремі етапи встановлення Христом Церкви:
- Покликання учнів
- Вибір Апостолів
- Розіслання учнів
- Установлення Святих Таїнств
- Будування спільноти апостолів
- Встановлення у Церкві «конституції» – двох Заповідей Любові
- Передання влади святому Петрові
- Тайна Вечеря і її головний елемент – установлення Євхаристії і Священства
- Мучеництво і смерть Христа
- Воскресіння Христа
- Вознесіння і Зіслання Святого Духа
У Церкві є різні джерела сили. Насамперед Святий Дух. Є і благодать Ісуса та заступництво Марії. У Євангелії від Йоана є розповідь про весілля в Кані Галилейській, на яке запросили Господа Ісуса, Його матір Марію та Його учнів. Тут стається прикрий епізод, не вистачає вина, та Ісус, на прохання своєї матері, робить чудо – перетворює воду у вино. Головне, що ми можемо взяти із цього фрагменту, це прохання Марії не лише до слуг, але і до всіх нас: «Що лиш скаже вам – робіть!». Ось де криється початок заступництва Марії, її покрову. Перше чудо у земному житті Воплоченого Слова отримане через втручання Марії. Відтоді її заступництво є безперервним. Згідно з вченням ІІ Ватиканського Собору, Пресвята Богородиця є Матір’ю всіх людей, зокрема вірних. Та повернемося до нашого свята, її покрову. Св. п. о. Ю. Я. Катрій, ЧСВВ у своїй праці «Пізнай свій обряд» подає історію установлення празника Покрови. Головним мотивом, який став причиною установлення цього свята, це видіння святого Андрія Юродивого. Царгород облягали араби, ціле місто було у великій тривозі, але народ знав у кого шукати допомоги. В храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де зберігалася її риза служили всенічну службу, під час якої розмолений народ просив Богородицю заступитися за свій народ. Між народом молився і святий Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфанієм. І тут св. Андрій бачить, як від царських дверей йде Пресвята Богородиця у супроводі двох святих – Івана Хрестителя і Івана Богослова. Цей похід супроводжують співом небесні сили. Божа Мати підходить до престола, вклякає, довго молиться і заливається сльозами. Тоді встає, знімає зі своєї голови ясну хустку – покров – омофор і широко простирає її над народом у церкві. Видіння зникає. Святі Андрій і Епіфаній, які бачили це видіння зрозуміли, що Пресвята Богородиця прийшла, щоб рятувати місто. Подія ця розноситься по всьому місті, вороги відступають, місто врятоване.
Від тієї хустки – покрова і празник дістав свою назву. Покров – омофор стали символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.
Празник покрова був у греків місцевим празником і по упадку Царгороду 1453, вони перестали його святкувати. Багатостраждальний український народ завжди вшановував Пресвяту Богородицю як свою заступницю і покровительку. Він завжди з великою вірою приходив до неї і просив її помочі у різних справах. Історія нашого народу є дуже важкою. За свідченням сучасних істориків, через українську землю перейшли майже 150 різних племен, з яких потім формувались різні нації і народності. На території України відбулося майже 1000 більших чи менших битв. Невідомий автор «Історії русів» про свою батьківщину пише: «Край цей майже постійно палав у огні і плавав у крові», такою є доля України. Російсько-українська війна за незалежність України за підрахунками істориків є вже 111.
На війні віра в Бога посилюється багаторазово. Для воїнів Він стає головною, а часом і єдиною надією. Тому, не соромлячись, наші захисники визнають свою віру в свого Творця і Захисника. Завдяки молитвам, Бог творить справжні дива. Тому молімося за наше військо, молімося за Україну!
бр. Тадей Данкевич, ЧСВВ,
студент ІV-го курсу
Фото: бр. Йоаким Луговий, ЧСВВ,
студент V-го курсу
Коментарів: 0
Ваш коментар