Розгубленість сучасної людини

Тепер багато говорять про розгубленість сучасної людини, яку спровокувала сучасна цивілізація. Які найнегативніші риси сучасної цивілізації? Як сучасна людина переносить ці небезпеки і як реагує на них?

Будемо справедливими. В першу чергу треба оцінити усі досягнення сучасної цивілізації. Багато з цих досягнень охороняють, підтримують та подовжують людське життя. Як приклад, можемо привести досягнення сучасної медицини, психології, інформатики. Це тим більше незвичайні досягнення бо були набуті в дуже короткий час. Стрибок цивілізації, що відбувся в ХХ столітті, не мав рівних собі у всій історії людства. Проте за це прискорення нам потрібно платити високу ціну. Це дуже широка тема, і в цій відповіді можемо лише злегка доторкнутися до неї. Отже, обмежимося тільки приведенням декількох негативних проявів, скажімо так "відходів сучасної цивілізації".

Звернімо увагу, що цивілізація, в якій ми живемо, породжує постійне почуття небезпеки. Це почуття загальне. Війни і звірства завжди існували в історії людства. Дуже спірним було б твердження, що давні війни були жорстокішими, ніж сучасні. Можна було б висунути і протилежне твердження. Технічний прогрес, невідомий нашим предкам, зробив сучасні війни ще жорстокішими. Це сучасні великі війни прискорили технічний прогрес. Терміни "світова війна", "тотальна війна" з'явилися саме у наш час. У минулому багато людей не знали жахів війни. Для нас це "щоденний інформаційний хліб", якого є надмір у засобах масової інформації.

І хоч ми щодня бачимо війни на телевізійних екранах, вони здаються нам далекими. Часто обманюємо себе, думаючи, що нас це не торкається. Але існують загрози, які торкаються усіх нас: забруднення землі, повітря, води. Наша планета у багатьох місцях світу стала великим звалищем. Мати-земля, знищена варварськими господарями, стає ворогом людини. "Чисті продукти" стали сьогодні предметом розкоші для людей. Бідні повинні вживати "отруєні плоди"

Іншою негативною характеристикою сучасної цивілізації є божевільний поспіх. Іноді він стає просто абсурдним. Робимо більше, щоб більше споживати. Чим більше і швидше робимо, тим більше і швидше повинні споживати. Сьогодні мистецтвом є не виробництво товарів, але, передусім, їх продаж. Звичайно, існують великі простори матеріальної убогости. Але в той же час, існують такі споживчі бажання, які виходять далеко за межі людських потреб. Іноді нас більше поїдає бажання багатства і чуттєвих насолод, чим саме споживання. Поспішність у виробництві і споживанні призводять до того, що нам постійно чогось бракує, ми постійно "голодні", постійно бракує часу. Нестача часу стала нашим стилем життя. Тому, якщо раптом у нас з'являється час, то ми не знаємо, що з ним робити, тому що не вміємо жити нормально, жити неспішно. Сучасна психологія використовує термін так званого неврозу вихідного дня. Коли ми не повинні поспішати, то почуваємо себе дуже погано.

Іншою негативною характеристикою цивілізації, в якій ми живемо, є постійний шум, страхітливий шум: транспорту, виробничих машин, музики, мас-медіа. Важко знайти якийсь куточок тиші і спокою.

"Як сучасна людина переносить ці загрози і як реагує на них"? Треба сказати, що переносить дуже погано. Поняття: стрес, невроз, депресія зробили велику кар'єру в сучасності. Більшість людей живуть з почуттям постійної втоми, тривоги, розгубленості. Цей стан є джерелом великого психічного страждання. А коли людина страждає, то шукає ліків. Тому спонтанно тягнеться до різних засобів, які зменшили б його біль. Найчастіше ними стають одурманюючі засоби: наркотики, алкоголь, зловживання психотропними або заспокійливими ліками. Роль одурманюючих засобів може грати так само і телебачення, відео, "дешеве чтиво" чи сексуальні зловживання. Усі вони, природно, дають "якесь" полегшення, тому що дозволяють на хвилинку забути про біль існування.

Але коли їх дія закінчується вони залишають людину з глибоким психічним і духовним "похміллям". Найсильніші одурманюючі засоби не лише заганяють людину в глибокий стрес, але одночасно провокують розпад і руйнування її особистості. Людина, яка підкорялася одурманюючим засобам, повинна користуватися усе більш сильними препаратами, тими, що найбільш руйнують. З часом, вже навіть ті, найсильніші, не лише не допомагають, але і вбивають людину. Дуже важко оцінити, скільки ж людей користуються одурманюючими препаратами. Простіше порахувати алкоголіків або наркоманів, чим тих, хто зловживає психотропними ліками.

Часто буваємо обдуреними зовнішнім виглядом людей, яких зустрічаємо на вулиці. Вважаємо їх щасливими в житті, а коли вони відкривають нам свою душу, тоді бачимо, скільки в них занепокоєння, розгубленості і страждання. Коли вже видно стан розгубленості на людському обличчі, тоді найчастіше вже пізно швидко і успішно надати йому допомогу. Тоді вже потрібна триваліша духовна і психологічна допомога.

Допомога, яку ми можемо надати людині, залежить не лише від нашого досвіду, підготовки і дарів, які маємо. Вона залежить і від духу відкритости й жертовности, з яким виходимо назустріч людині. Надзвичайно потрібна велика віра в людину, яка дозволяє бачити в ній не лише її людські проблеми і страждання, але, передусім, Господню дитину.

Сучасна людина повинна усвідомити свою екзистенціальну ситуацію, небезпеку погибелі і тривоги. Але це можливо тільки тоді, коли в ній ще досить сили, щоб навчитися мудро жити у цьому світі. Якщо ж вона зануриться в стан розгублености і безглуздя, допомогти їй стане набагато важче.

о. Юзеф Августин, ТІ

Переклав з російської: бр. Давид Козин, ЧСВВ

Фото: КМС

За матеріалами: oleh-sj.com